Що таке контроль ЗЕД операцій — і хто його здійснює
Контроль ЗЕД операцій у 2026 році — це система спостереження за тим, щоб резиденти України (ФОП і ТОВ) своєчасно повертали валютну виручку від експорту і отримували товар/послугу за оплачений імпорт. Юридична основа — Закон №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та Постанова НБУ №5 «Про здійснення операцій із валютними цінностями».
Контролерів три, і у них різні ролі:
- НБУ — встановлює правила: строки розрахунків, обмеження, перелік валютних операцій. Жодних штрафів НБУ безпосередньо не виставляє.
- Уповноважений банк — ваш банк, де відкритий валютний рахунок. Веде первинний облік контракту, фіксує дати акта/відвантаження і дати надходження виручки, передає інформацію про прострочення в ДПС автоматично.
- ДПС — нараховує і стягує штрафи за порушення (стаття 13 ЗУ №2473-VIII). 0,3% від суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми операції.
Правило 180 днів: експорт vs імпорт — у чому різниця
Правило виглядає симетрично, але по факту експортний і імпортний контроль працюють по-різному. Розкладімо в таблиці:
| Параметр | Експорт (товари/послуги) | Імпорт (товари/послуги) |
|---|---|---|
| Що контролюється | Надходження валютної виручки на рахунок резидента | Надходження товару/послуги або повернення передоплати |
| Точка відліку 180 днів | Дата митного оформлення (товар) або дата акта виконаних робіт (послуга) | Дата оплати нерезиденту з рахунка резидента |
| Хто фіксує початок строку | Банк за вашим інвойсом + актом/МД | Банк автоматично — за датою платіжного доручення |
| Що порушенням не є | Повернення коштів замовником через відмову від послуги | Повернення передоплати від нерезидента |
| Штраф ДПС | 0,3%/день, до 100% суми (ст. 13 ЗУ №2473-VIII) | 0,3%/день, до 100% суми |
| Чим закривається | Виписка про надходження або акт зустрічних вимог | МД на ввезення товару, акт послуг або повернення коштів |
Чому строк рахується не від інвойсу, а від акта
Це найчастіше джерело помилок у ФОП-айтівців. Інвойс — це лише запит на оплату. Початок 180-денного строку — дата фактичної реалізації:
- Для товарів — дата митного оформлення (експортна МД).
- Для послуг — дата підписання акта виконаних робіт обома сторонами. Якщо акт від 5 червня, а замовник підписав 15 червня — рахуємо з 15 червня.
- Якщо замість акта діє публічна оферта (типово для Upwork, Stripe) — точкою відліку є дата отримання платежу від платформи на її рахунок; банк фіксує цю дату за стейтментом платформи.
Які операції контролюються — товари, послуги, винятки
Контроль 180 днів стосується більшості ЗЕД-операцій, але є винятки. Це треба знати, щоб не «ловити» страх там, де його немає.
- Контролюються: експорт товарів і послуг (включаючи ІТ-розробку, дизайн, консалтинг), імпорт товарів і послуг, отримання робіт/послуг від нерезидента з передоплатою.
- Не контролюються: операції на суму до еквівалент 400 000 грн на одну операцію (Постанова НБУ №5, пункт 14) — це не означає звільнення, але банк не передає такі операції в ДПС автоматично як «потенційні порушення».
- Особливі режими: Diia.City має полегшені умови валютного контролю для гіг-спеціалістів і резидентів — детальніше в спеціалізованих матеріалах про ІТ-ФОП і 180 днів НБУ.
Зустрічні вимоги — нова можливість з 2025 (Постанова НБУ №18)
До 2024 року в умовах військового стану зустрічні вимоги в ЗЕД були майже повністю заборонені. З 2025 року (Постанова НБУ №18 і зміни до неї) дозволено залік однорідних зустрічних вимог з тим самим нерезидентом, якщо термін настав і обидва договори зареєстровані в банку.
Коли залік дозволений
- Зустрічні вимоги в одній валюті (USD на USD, EUR на EUR — не можна USD проти EUR).
- З одним і тим же нерезидентом — третя сторона залік ускладнює, банк може не пропустити.
- Обидва договори зареєстровані в одному уповноваженому банку.
- Сума заліку не перевищує 500 000 євро в еквіваленті за курсом НБУ на дату акта заліку.
- Терміни виконання обох зустрічних зобов'язань настали на дату заліку (не майбутні).
Коли залік заборонений
- Якщо одна зі сторін — резидент країни-агресора.
- Якщо предмет операції — товари/послуги військового або подвійного призначення.
- Якщо ЗЕД-операція пов'язана з відмиванням коштів (підстава для блокування рахунка за ЗУ №361-IX).
Штрафи за прострочення — точні цифри і приклади
Штраф нараховується ДПС за статтею 13 Закону №2473-VIII. Формула проста: 0,3% від суми порушення × кількість днів прострочення, але не більше 100% суми.
| Сума ЗЕД-операції | Днів прострочення | Штраф ДПС (0,3%/день) | Скільки це у % суми |
|---|---|---|---|
| $5 000 (≈ 207 000 грн) | 10 днів | 207 000 × 0,3% × 10 = 6 210 грн | 3% |
| $10 000 (≈ 414 000 грн) | 30 днів | 414 000 × 0,3% × 30 = 37 260 грн | 9% |
| $20 000 (≈ 828 000 грн) | 100 днів | 828 000 × 0,3% × 100 = 248 400 грн | 30% |
| $50 000 (≈ 2 070 000 грн) | 365 днів | Обмежено 100% суми = 2 070 000 грн | 100% (стеля) |
Приклад 1. ФОП-айтівець прострочив на 30 днів
Замовник з США підписав акт 1 січня 2026 на суму $8 000. 180 днів — 30 червня. Валюта надійшла лише 30 липня (прострочення 30 днів). Курс НБУ на дату акта — 41,20.
- Сума прострочення в гривнях: 8 000 × 41,20 = 329 600 грн
- Штраф: 329 600 × 0,3% × 30 = 29 664 грн
- Сплата: КБК 21081100 (штрафи за порушення валютного законодавства)
Приклад 2. ТОВ-імпортер не отримав товар
ТОВ заплатив постачальнику в Туреччину $15 000 за обладнання 10 лютого 2026. 180 днів — 9 серпня. Товар не приїхав, гроші не повернулись. На 30 вересня — 52 дні прострочення.
- Сума: 15 000 × 41,50 = 622 500 грн
- Штраф: 622 500 × 0,3% × 52 = 97 110 грн
- Дії: подати в банк додаткову угоду про продовження або акт повернення передоплати; інакше штраф нараховується далі
Приклад 3. Прострочення з заліком зустрічних вимог
ФОП Г3 експортував послуги на $5 000 (акт від 1 квітня 2026). Той самий замовник продав ФОП ліцензію на софт на $3 000 (договір від 10 травня 2026, оплата мала бути в червні). 180 днів по експорту — 28 вересня. Замовник пропонує залік $3 000.
- Оформляєте акт заліку зустрічних вимог 15 вересня (стаття 601 ЦКУ + Постанова НБУ №18).
- Залишок $2 000 надходить на ваш рахунок 25 вересня.
- Прострочення немає — обидва зобов'язання закриті в межах 180 днів. Штрафу 0 грн.
Як перенести строк 180 днів — заява до НБУ і через банк
У виняткових випадках 180-денний строк можна продовжити. Це не «автоматична відстрочка» — кожен випадок розглядається індивідуально:
- Через ваш банк — банк подає клопотання до НБУ за вашою письмовою заявою з обґрунтуванням (форс-мажор, банкрутство контрагента, війна в країні постачальника).
- Документи: лист від нерезидента про причини затримки, додаткова угода до контракту з новими строками, документи про форс-мажор від ТПП України або іноземної ТПП.
- Терміни розгляду: НБУ розглядає до 30 днів. На період розгляду штраф не нараховується, якщо заява подана до закінчення 180 днів.
- Залік зустрічних вимог — простіша і швидша альтернатива продовженню (див. розділ вище).
Декларування валютних надходжень у звітності ФОП/ТОВ
Контроль 180 днів — це валютний нагляд, але паралельно діють податкові обов'язки декларування доходу:
ФОП Г3
- Кожне валютне надходження перераховується за курсом НБУ на дату зарахування — записується в книгу обліку доходів.
- У декларації Г3 (F0103306) сума всіх валютних і гривневих доходів іде в рядок 01.
- Окремої форми по валютних доходах для ФОП немає — деталі курсової логіки в моєму гайді «Курсові різниці ФОП ЗЕД 2026».
ТОВ загальна система
- Валютні операції відображаються через рахунки 312 (валютний рахунок), 362 (розрахунки з покупцями), 632 (з постачальниками).
- Курсові різниці на дату балансу — обов'язкові (Дт 945/Кт 714 або навпаки).
- У декларації з прибутку — повна валютна виручка в гривневій оцінці плюс/мінус курсові різниці.
- ПДВ при експорті — 0% (стаття 195.1.1 ПКУ), при імпорті послуг — reverse charge (стаття 208 ПКУ).
Як я моніторю 180 днів у клієнтів — щомісячний чек-лист
За 26 років роботи я виробила простий чек-лист, який ми проходимо першого числа кожного місяця:
- Крок 1. Вивантажую з банку перелік відкритих ЗЕД-операцій з датою акта/інвойсу і поточним статусом.
- Крок 2. Маркую жовтим ті, де лишилось менше 60 днів до 180-денного дедлайну.
- Крок 3. Маркую червоним ті, де лишилось менше 30 днів — пишу замовнику нагадування про оплату.
- Крок 4. Якщо за 14 днів до дедлайну валюта не зайшла — готую заяву на залік або продовження.
- Крок 5. При першому ж дні прострочення — повідомляю клієнта і починаю «аварійний» план зі статті «Прострочили 180 днів — що робити».
За цей час у моїх клієнтів — нуль штрафів за валютний контроль. Не тому, що нам «щастить», а тому що ми бачимо ризики за 60-90 днів до того, як вони стануть штрафом.